Ми переможемо!

Автор вірша - Тимур Калабішка, учень 8-Б класу СШ №3.

Був тихий час. Ніхто біди не кликав.
Народ весь спав, бо вже до миру звик.
Але зірвались всі, коли долинув
Снаряда вибух і сирени крик.

Кому це треба? Хто біду цю діє? -
Усюди страх, куди ти не зверни.
І ось, за мить країну оповиє
Вже призабутий злий туман війни.

Хто це почав?
Це той ворожий деспот,
Що владу має понад двадцять літ,
Народам смерть і смуту любить нести,
В історії малює кров'ю слід.

Бійці до бою не були готові.
Але, зібравши всю козацьку міць,
На захист вони стали на кордоні,
Щоб рідний край від смерті захистить.

Їм мирні люди шлють благословіння,
Здоров'я, сили, вдачі й інших благ.
Як враг посіяв в них війни насіння,
То й пожинати має його враг.

Але ворожі сили наступають.
Війна веде бійців в останній путь.
Та знають всі - Герої не вмирають,
Вони у вічній пам'яті живуть.

Страждають всі - захисники й цивільні.
Противник каже зброю скласти їм.
Та ні, здавна держава горда, вільна.
Не хоче люд здаватись їм живим.

Цей люд лиш хоче злагоди і миру,
Бо потерпів багато війн підряд.
Героям слава! Маємо надію,
Що омине їх й куля, і снаряд!

Слава Україні!